Сьогодні, 23 вересня, у Соснівській громаді провели в останню дорогу сміливого воїна, безстрашного Героя, Захисника – Бойчука Андрія Вікторовича
Сьогодні, 23 вересня, у Соснівській громаді провели в останню дорогу сміливого воїна, безстрашного Героя, Захисника – Бойчука Андрія Вікторовича, 23.02.1984 р.н.
Андрій боронив Україну та кожного із нас з 26 лютого 2022 року. Старший стрілець – оператор 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, залишившись вірним військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, виконуючи бойове завдання за призначенням, в ході ведення бойових дій, загинув 20 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок мінометного обстрілу.
23 вересня, преклонивши коліна та схиливши голови у скорботі, зустрічали автокортеж із тілом загиблого Захисника усією громадою, який спершу попрямував до будинку, де він проживав разом із дружиною у с. Губків. Із воїном прийшли попрощатися жителі села. Невдовзі, скорботний автокортеж із тілом Андрія вирушив до батьківського будинку в смт Соснове, де розпочалося заупокійна літія. Згодом, у супроводі членів ДФТГ, військових, колони прапороносців, автокортеж із тілом воїна в останню земну дорогу попрямував до Свято-Володимирського храму, де відбулося відспівування Захисника. Дорога, якою востаннє їхав вірний син України, була встелена квітами…
Невимовний біль, гіркий смуток та сльози на очах односельців, друзів, знайомих переповнювали кожного, хто, стоячи навколішки, засвідчив глибоку повагу до Андрія, котрий свідомо й не роздумуючи став на захист рідної країни й віддав за неї своє життя.
У цей скорботний день провести до місця останнього спочинку мужнього воїна, вклонитися його подвигу та розділити біль непоправної втрати з близькими прийшли односельці, друзі, знайомі, представники влади, учні навчальних закладів, працівники закладів, підприємств, організацій, військові та духовенство.
Поховали Андрія Вікторовича Бойчука зі всіма військовими почестями на кладовищі у селі Великі Селища. У мить останнього прощання з нашим Захисником на його честь звучав Державний Гімн України та трикратний салютний залп, а Державний Прапор України, яким була накрита домовина Героя, зі словами: «Від імені Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей Прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік», - вручено дружині військового Тетяні представником відділу Рівненського ТЦК та СП.
Щирі співчуття рідним та близьким воїна Андрія. На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!
