На Соснівщині провели в останню путь загиблого військовослужбовця – Петра СУЛЬЖИКА
На Соснівщині провели в останню путь загиблого військовослужбовця – Петра СУЛЬЖИКА, який загинув 25 червня 2022 року під час виконання бойового завдання за призначенням поблизу населеного пункту Мазанівка Донецької області, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок вибухової травми.
Петро народився 02.06.1974 року в с. Великі Селища. У 7 років пішов до Великоселищанської восьмирічної школи. У 1989 році закінчив Березнівський лісний технікум, здобувши професію за спеціальністю «Лісове господарство». У 1999 році одружився, батько 3 дітей.
Старший солдат стрілець-помічник гранатометник 7 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини А 1126, 18 травня 2022 року призваний по мобілізації до ЗСУ. Проходив військову службу на Сході України.
27 червня 2022 року сім’я Петра отримала страшне сповіщення про факт зниклого безвісти. У вересні 2022 року тіло Петра було знайдено та 27 жовтня 2022 року похоронено як невідомого солдата Збройних Сил України. Пошук… ДНК-експертизи…і ось у травні 2023 року похоронене тіло невідомого солдата ЗСУ в м. Дніпро ідентифікували як Сульжика Петра Олександровича.
Пройшовши довгий шлях, вчора, 7 жовтня, у День жалоби за загиблим Захисником України Петром Сульжиком, зі сльозами болю на очах та зі скорботою у серці, приклонивши коліна та схиливши голови у пошані, Соснівська громада зустріла скорботний кортеж із тілом загиблого воїна.
Похоронна процесія розпочалася сьогодні, 8 жовтня, у будинку в с. Великі Селища. Потому, в супроводі колони прапороносців, військових та членів ДФТГ Соснівської громади кортеж із тілом воїна попрямував рідною вулицею до Свято-Михайлівського храму, де священнослужителі помолилися за упокій душі нашого Захисника.
Люди на знак подяки Петру за подвиг ставали на коліна та встеляли останню земну дорогу квітами.
До спільної молитви за спочилого воїна-Петра разом із духовенством, родиною, бойовими побратимами, небайдужими громадянами долучилися представники селищої ради, працівники закладів, установ, підприємств, організацій.
Після завершення панахиди у храмі, кортеж з тілом Захисника вирушив до кладовища в с. Великі Селища, де воїна поховали з усіма військовими почестями. На честь Захисника, під звучання Державного Гімну України, здійснено трьохразовий салютний залп, а Державний Прапор України, яким була накрита домовина Героя, зі словами: «Від імені Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей Прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік», - вручено дружині військового Світлані представником 1 відділу Рівненського ТЦК та СП.
Щиро співчуваємо рідним і розділяємо біль непоправної втрати. У тяжкий для України час Петро поклав своє життя за свободу кожного з нас, за те, щоб небо над нашою Україною було мирним і вільним.
Світлий спомин про відважного Захисника назавжди в наших серцях!
Вічна пам'ять Герою!
Герої не вмирають!
