Сьогодні Соснівська громада знову у скорботі…
Ми провели в останню путь вірного сина української землі – ГОМЕНЮКА Петра Івановича, який загинув, бувши вірним Військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій службовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше - власне життя!
Народився Петро Іванович ГОМЕНЮК 6 червня 1967 року в селі Великі Селища.
У 1973 році Петро пішов до першого класу Великоселищанської восьмирічної школи, після її закінчення вступив до Соснівського СПТУ №8 та здобув професію столяра.
Згодом, ГОМЕНЮК Петро переїхав до міста Рівне, через деякий час одружився та разом з дружиною виховував дочку.
Проте доля Петра Івановича склалася так, що він повернувся до рідного села, де і жив до мобілізації.
Старший сержант, ГОМЕНЮК Петро Іванович, старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону, призваний за мобілізацією 05 серпня 2023 року першим відділом Рівненського РТЦК та СП, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність під час виконання бойового завдання в районі Донецької області 16 серпня 2024 року загинув.
Сьогодні вшанувати пам’ять Героя-земляка прийшла велика кількість людей, останній земний шлях мужнього Воїна було встелено квітами. Прощання із загиблим розпочалося у його будинку в с. Великі Селища. Потому, у супроводі колони прапороносців, військових, жителів громади, кортеж із тілом Воїна попрямував до Свято-Покровського храму с. Великі Селища, де священнослужителі помолилися за упокій душі нашого Захисника.
Поховали Петра Івановича з усіма військовими почестями на цвинтарі села Великі Селища. Трьохкратний салютний залп та Державний Гімн України, востаннє звучали на честь загиблого військовослужбовця. Державний Прапор України, яким було накрито домовину Петра ГОМЕНЮКА, вручено його сестрі-Світлані ДОВМАТ.
Нашу громаду спіткало велике горе. Загинув Герой, який нас боронив. Він назавжди залишиться у нашій пам’яті, у наших серцях – як Воїн, патріот, світла людина. Неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий спомин про Петра ГОМЕНЮКА стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом із вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Герої не вмирають! Вони поповнюють ряди небесного Війська і назавжди житимуть у пам’яті тих, хто їх любив…
Вічна пам’ять, шана та доземний уклін нашому Захисникові.
Слава Україні!
Слава її Героям!
