Сьогодні минає три роки з дня, як пішов у Вічність наш земляк, хоробрий Захисник України — ОСТАПЧУК Валерій Леонідович
Сьогодні минає три роки з дня, як пішов у Вічність наш земляк, хоробрий Захисник України — ОСТАПЧУК Валерій Леонідович. Це - людина великої мужності, честі та доброго серця. Він віддав своє життя за нашу свободу, мир на рідній землі, майбутнє, в яке вірив до останнього подиху.
Валерій Леонідович ОСТАПЧУК народився 24 січня 1981 року в багатодітній сім’ї у селі Маринин.
З 1987 року по 1998 рік Валерій навчався в Марининській загальноосвітній школі I-III ступенів. 24.05.1999 року призваний на строкову службу, з якої 26.10.2000 року звільнений у запас .
21 березня 2022 року був призваний по мобілізації Корецьким РТЦК та СП Рівненської області на військову службу.
31 березня 2022 року старший солдат ОСТАПЧУК Валерій Леонідович, обійняв посаду командира зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.
На жаль, 14 травня 2022 року отримав поранення не сумісні з життям від вибухової травми під час виконання бойового завдання у Донецькій області у віці 41 рік. У воїна залишились дружина, син та мама.
Відповідно до рішення Соснівської селищної ради від 04.07.2023 №602 ОСТАПЧУКУ Валерію Леонідовичу присвоєно звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади» (посмертно).
Подвиг Валерія ОСТАПЧУКА назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо його щирість, силу духу, відданість побратимам і любов до України. Валерій був не лише Воїном, а й другом, сином, чоловіком, якого любили та поважали всі, хто його знав.
Валерій був людиною світла, Воїном честі, тихим у слові, але сильним у дії. Його любов до України була не гучною, а глибокою — такою, що привела його на передову, до останнього рубежу, де він став щитом для всіх нас. У очах нашого Героя завжди жила надія, а у вчинках — відповідальність.
Сьогодні ми не лише сумуємо, ми дякуємо: за його мужність, добре серце, за життя, яке він поклав, аби ми могли жити у мирній країні.
Пам’ятаємо…
Шануємо…
Несемо крізь роки…
Нехай світла пам’ять про Валерія надихає нас бути достойними синами та доньками нашої Батьківщини.
Слава Україні!
Слава її Героям!
