25 липня 2025 року, минає друга річниця з дня, коли у кривавому вирі війни перестало битися серце хороброго Воїна — ЧАБАЛЬЦЯ Михайла Павловича
Сьогодні, 25 липня 2025 року, минає друга річниця з дня, коли у кривавому вирі війни перестало битися серце хороброго Воїна — ЧАБАЛЬЦЯ Михайла Павловича.
ЧАБАЛЕЦЬ Михайло Павлович, народився 05 квітня 1974 року в селі Маринин.
У вересні 1981 року пішов навчатися до першого класу Марининської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів.
Після закінчення 9 класу продовжив навчання в Соснівському ПТУ №8, яке успішно завершив зі свідоцтвом з відзнакою.
З 1992 по 1994 рік проходив строкову військову службу.
Михайло працював в КСП “Зоря”, вальщиком лісу, різноробочим в Соснівському лісгоспі,.
25.10.2000 одружився, згодом в подружжя народилося двоє дітей.
З 2014 року мужньо захищав Україну в зоні АТО на Донеччині.
05 липня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації навідником-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
Під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, загинув Герой 25 липня 2023 року в Запорізькій області.
Відповідно до рішення Соснівської селищної ради від 22.08.2024 №786 ЧАБАЛЬЦЮ Михайлу Павловичу присвоєно звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади» (посмертно).
Два роки — наче мить, і водночас — вічність. Та час не стирає з пам’яті його щиру посмішку, відважний погляд і рішучість, з якою він став на захист рідної землі. Михайло був не лише солдатом — він був чоловіком, батьком, другом, опорою для тих, хто вірив у нього. Його вибір — іти до кінця — став героїчним свідченням безмежної любові до України.
Життя Михайла ЧАБАЛЬЦЯ обірвалося на полі бою, але душа його продовжує світитися у спогадах, у молитвах, у нашій тиші, яка стала щоденним нагадуванням: свобода — це чиясь жертва.
Сьогодні ми не просто згадуємо. Ми говоримо з ним подумки. Дякуємо. Схиляємо голови.
Несемо квіти, але й несемо обіцянку — пам’ятати, берегти, бути гідними.
Михайло залишив по собі слід, який не зітре жоден дощ.
Його відвага — наш дороговказ.
Його любов до України — наша сила.
Його присутність — в кожному мирному світанку, якого він так хотів би дочекатися.
Світла пам’ять.
Вічна шана.
Слава Україні!
Слава її Героям!
