Минає друга річниця від дня гіркої втрати нашого земляка, Захисника України — Бойчука Андрія Вікторовича
Сьогодні, 20 вересня 2025 року, минає друга річниця від дня гіркої втрати нашого земляка, Захисника України — Бойчука Андрія Вікторовича.
Два роки минуло відтоді, як Андрій віддав своє життя за свободу і мир рідної землі. Та біль утрати не минає, він живе у серцях рідних, близьких, побратимів і всієї громади. Ми схиляємо голови у скорботі та вдячності перед його світлою пам’яттю.
Бойчук Андрій Вікторович народився 23 лютого 1984 року в селищі Соснове. З 1991 по 1999 рік навчався в Соснівській загальноосвітній школі І-ІІІ. Після закінчення школи навчався в Соснівському професійно-технічному училищі №8 та здобув професію «Електрогазозварник». Працював в ДП «Соснівське лісове господарство» штабелювальником 3-го розряду нижнього складу, а також в ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей» сезонним кочегаром на період опалювального сезону.
Андрій був призваний по мобілізації до лав ЗСУ боронити Батьківщину та кожного із нас з 26 лютого 2022 року. З травня 2023 року воював на Запорізькому напрямку.
Старший стрілець – оператор механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, залишившись вірним військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій, загинув 20 вересня 2023 року в Запорізькій області, отримавши поранення несумісні з життям внаслідок мінометного обстрілу.
Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено БОЙЧУКА Андрія Вікторовича (посмертно).
Відповідно до рішення Соснівської селищної ради від 24.11.2023 №680 БОЙЧУКУ Андрію Вікторовичу присвоєно звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади» (посмертно).
Два роки тому обірвалося життя Людини, яка мала велике серце, щиру душу і безмежну любов до рідної землі. Андрій без вагань став на захист України, щоб ми могли жити під мирним небом, щоб майбутні покоління мали право на свободу та гідність. Його шлях обірвався занадто рано, але пам’ять про нього не згасне ніколи.
Для рідних і близьких цей день — не просто календарна дата, а відкрита рана, що болить щодня. Для громади — це нагадування про ціну нашої свободи, яку оплачено життям Героїв. Ми низько схиляємо голови у шані перед світлою пам’яттю Андрія, з вдячністю за його подвиг і жертовність.
Ім’я Андрія вписане у книгу пам’яті нашого народу. Його обличчя — у серцях тих, хто знав і любив. Його мужність — у кожному кроці нашої боротьби.
Слава Україні !
Слава її Героям!
