Провели в останню путь нашого земляка, мужнього Захисника України — Чижевського Віктора Степановича
Сьогодні, 20 квітня 2026 року, ми провели в останню путь нашого земляка, мужнього Захисника України — Чижевського Віктора Степановича.
Віктор Степанович народився 18 вересня 1978 року у селищі Соснове. Закінчив Соснівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів, згодом навчався у Соснівському професійно-технічному навчальному закладі №8, де здобув професію штукатура. Працював на сезонних роботах, конюхом, трактористом у ДПТНЗ «Соснівський професійний ліцей».
03 грудня 2025 року був призваний на військову службу по мобілізації. Вірний військовій присязі, мужньо став на захист України.
10 квітня 2026 року, виконуючи бойове завдання в районі Запорізької області, навідник-оператор механізованого відділення загинув, віддавши своє життя за свободу і незалежність нашої держави.
Схиливши голови у глибокій скорботі, громада провела Героя в останню путь. Живим коридором шани, зі сльозами на очах і невимовним болем у серці, віддали останню шану воїну, який поклав своє життя за кожного з нас. І в той скорботний час, здавалося, разом із людьми плакало й небо — важкі хмари нависли над землею, ніби розділяючи наш біль і втрату.
Провести мужнього сина України прийшли односельчани, жителі навколишніх населених пунктів громади, священнослужителі, військовослужбовці, керівництво та працівники селищної ради, побратими, друзі, найближчі та найрідніші люди. Здавалось, кожен місцевий житель став до живого коридору, прихиливши коліно, аби віддати останню шану Захисникові України.
Прощання із загиблим Героєм розпочалося у його будинку в селищі Соснове. Потому, у супроводі колони прапороносців, військовий кортеж із тілом воїна попрямував до Свято-Михайлівського храму, де священнослужителі помолилися за упокій душі нашого Захисника.
Місцем вічного спочинку Героя стало кладовище с. Великі Селища, де востаннє йому віддали військові почесті: на його честь, під Державний Гімн України, здійснено трикратний салютний залп та вручено Державний Прапор України дружині Героя — Галині Чижевській, який почесна варта зняла з його домовини.
Плакали люди… Розривалось серце від болю у всіх, хто зібрався, щоб вшанувати пам’ять та провести в останню дорогу нашого мужнього Захисника України — ЧИЖЕВСЬКОГО Віктора Степановича. І разом із ними тихо плакало небо…
Щирі співчуття рідним і близьким Героя. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі разом із вами. Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
Слава Україні!
Слава її Героям!
